Ведення та перевірка учнівських зошитів
ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ



Підвищення вимог до якості викладання всіх предметів вимагає ґрунтовного поліпшення порядку ведення учнівських зошитів. У боротьбі за високу грамотність і загальну культуру учнів зошит займає важливе місце.

Привчаючи учнів до правильного і охайного виконання письмових завдань, учитель виховує в них повагу до праці взагалі, сумлінне ставлення до виконання поставлених завдань, звичку до чистоти й порядку Зошит відображає не лише знання та навички учнів, а й працю вчителя.

У період навчання грамоти учні 1-го класу виконують навчальні завдання в зошиті для письма з друкованою основою.

Щоб навчити першокласників орієнтуватися в розлінуванні, доцільно, починаючи з її півріччя у шестирічок та з другого місяця навчання у семирічок, паралельно практикувати виконання окремих завдань у звичайних зошитах з такою ж розліновкою.

Для виконання різноманітних завдань, пов'язаних з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко - складової структури слів тощо), учні ведуть окремий зошит, розлінований у клітинку.

У 2 - 4-х (1 —3-х) класах для навчальних класних і домашніх завдань з української (російської) мови, математики ведуться по два зошити — № 1 та № 2.

У 2-му (1-му) класі на уроках української (російської) та іноземної мов протягом усього І півріччя учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими або без них. У ІІ півріччі краще підготовлені діти поступово переходять до-письма в зошиті в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в зошиті в одну лінію може бути завершений у IV чверті або в І півріччі в 3-му (2-му) класі.

Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не дозволяється.

З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства у 2—4-х (1- 3-х) класах є ще й додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником з того чи того предмета становлять єдиний навчальний комплект.

Школяр повинен бережливо використовувати зошит: не виривати з нього сторінок, не починати новий зошит, доки не списано попередній.

Дозволяється користуватися поліетиленовою обгорткою для зошита.

Учнівський зошит не є державним документом, тому в початкових класах враховуючи вік дитини, повільну техніку письма, учні міських шкіл пишуть номер школи, а сільських - назву школи. У 1—2 (1) класах зошити підписує вчитель, у 3—4 — самі учні за зразком, написаним учителем на дошці. Те ж саме зроблять учителі 5—9 класів при потребі зміни в підписах зошитів.

Наприклад:

Зошит Зошит
з української мови для контрольних робіт
з математики
ня ня
уч ___1-А класу уч___ 2 класу
ениці ениці

школи № 1 м. Балаклії Березнянської початкової
Прищепи Олексія школи
Лук'яненко Надії Гончара Олексія
Гончар Світлани

На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишаємо поле шириною 2 см.

Учні повинні-писати розбірливо, дотримувати всіх каліграфічних вимог, правильно тримати ручку, виконувати вказівки вчителя щодо правильної пози та положення зошита на парті. У початкових класах рекомендується користуватися кульковими ручками типу РШ-49.

Під час виконання письмової роботи учні повинні додержуватись абзаців. Щоб виправити помилку, учень повинен закреслити лінією навскіс неправильно написану букву і замість неї написати зверху потрібну букву. Якщо треба замінити слово, словосполучення або речення, то слід те, що підлягає заміні,закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дудки є пунктуаційним знаком.

Необхідно стежити,щоб учні дотримували однакових інтервалів між словами, дописували рядки до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо на сторінці залишається один - два рядки, нову роботу слід розпочинати на наступній сторінці.

У 1 – 4-х (1 – 3-х) класах запис математичних завдань розпочинаємо у третій повній клітинці від згину сторінки зошита, а від поля – у другій.

Між прикладами відстань добирається довільно, але з обов’язковим дотриманням вимог естетичності та економії паперу.

У 1-му класі розв'язання задач записуємо окремо у вигляді прикладу.

У 2-му (1-му) класі (II півріччя) вводиться короткий запис відповіді задачі. Повну відповідь рекомендується записувати в окремих випадках у 3(2) — 4(3)-му класах.

Між датою і заголовком, назвою роботи і заголовком, а також між заголовком і текстом у зошитах з української (російської) мови рядок не пропускається. У зошитах з математики в аналогічній, ситуації, слід пропускати тільки одну клітинку.

Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і датою або заголовком (назвою виду) наступної у зошитах з української, (російської) мови слід пропускати дві лінійки, а в зошитах з математики — чотири клітинки (для відокремлення однієї роботи від іншої і для виставлення оцінки).

У письмовій роботі з мови треба зазначити дату, вказати, яка це робота (класна чи домашня), вид роботи (диктант, переказ, твір, вправа) і заголовок зв'язного тексту (переказу або твору).

Відповідно до 4-го видання «Українського правопису» в кінці заголовків крапка не ставиться.

Наприклад:.

12 квітня

Домашня робота

Вправа 114

У зошитах для контрольних робіт, що виконуються вкласі, учні пишуть дату,-вид роботи і заголовок тексту.
Наприклад:

26 грудня
Диктант

Весна

У 1-му (3—4-х річних) класі та в І-чверті 2-го (4-річної) класу дату виконання робіт з української мови і математики діти не пишуть.

Навчальні вправи з математики виконуються в зошиті в клітинку. Цифри і букви пишуться в клітинці зошита похило.

У 1— 4-х (І—3-х) класах висота цифр в одну клітинку.

У 1-му, 2(1)-му класах рекомендується записувати малі букви висотою в одну клітинку, а в 3—4-х класах — 2/3 клітинки. Великі букви в усіх класах пишемо висотою півтори клітинки.

У виразах з дужками для написання дужки потрібно відводити окрему клітинку.

Найменування мір пишеться після числа скорочено без крапок: міліметр — мм, сантиметр — см, дециметр — дм, метр — м, кілометр — км, квадратний сантиметр — см2 , квадратний дециметр — дм2, квадратний метр — м2 (висота цифри 2—1/2 клітинки); грам — г, кілограм — кг, центнер — ц, секунда — с; при скороченні найменування грошової одиниці ставиться крапка: карбованці — крб., копійки — к.

Одиниці швидкості скорочено записуємо так: метрів за секунду — м/с, кілометрів за годину — км/год.

Коли ж назва міри вживається без числа, то слово пишемо повністю, наприклад: «Скільки кілометрів туристи пройшли першого дня?» Назви предметів біля цифри записуємо однією початковою буквою з крапкою: 42 : 6 - 7 (в.). У реченні, відповіді до задачі назви предметів пишемо повністю . (Відповідь: 7 відер води налили в бочку).

Починаємо писати відповідь з числа:

- 7 кг яблук залишилось у ящику.

- На 3 кг цукерок менше, ніж печива.

- 20 дерев посадили школярі

Слова, які починаються на голосний, скорочуємо, як правило, до наступного голосного, (яблука — ябл., ялина — ял, аркуші — арк. ).

Неправильно записані числа учні повинні закреслити, косою лінією, а поруч або вгорі писати правильно.



ПЕРЕВІРКА ЗОШИТІВ



Систематичний контроль за якістю виконання письмових робіт — важливий стимул розвитку грамотності і писемного мовлення учнів. Усі записи в учнівських зошитах (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка) треба робити чітко, й охайно червоним чорнилом або пастою. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки букв, цифр, слів перешкоджають розвитку грамотності учнів.

У 1—4-х класах кожна учнівська робота з української (російської) та іноземної мов, математики перевіряється й оцінюється.

Щомісяця оцінка за ведення зошита виставляється в окрему графу класного журналу та в зошиті з поміткою «За ведення зошита».

Усі контрольні письмові роботи: диктанти, перекази, твори, а також, самостійні, творчі роботи, - слід перевіряти до наступного уроку. Оцінки вчитель зобов’язаний поставити в зошити, щоденники (в 3 (2)—4 (3) -х класах) та в класний журнал.

Перевірку слід завершити роботою над помилками (колективною чи самостійною).

Письмова робота над помилками, зробленими в контрольних роботах, проводиться в зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжується закріпленням орфограм на наступних уроках у робочих зошитах.

Кожний вид помилок як з мови, так із математики, вимагає від учителя певного прийому виправлення.

Каліграфічно неправильно написану,букву або цифру вчитель підкреслює і на полях або в окремому рядку наводить зразок правильного її написання.

Для шестирічних і семирічних першокласників під час формування графічних навичок варто не тільки підкреслювати неправильну форму букв, а й обов’язково підправляти їх, показуючи цим, де саме дитина припускається помилки, неправильність нахилу показувати похилою, лінією поряд з буквою, яку написала дитина неправильно.

На полях учитель позначає помилку відповідним умовним значкам: (/) — орфографічна, (Г) — граматична, (V) — пунктуаційна, (М) — мовна. Стилістичні і лексичні помилка підкреслюються в тексті хвилястою лінією. Учнів слід привчати до розуміння позначення (без уживання термінів), зроблених учителем у зошитах.

До виправлення помилок у письмових роботах учнів учитель має підходити диференційовано: у зошитах сильніших учнів ставити помітку на полі в рядку, в якому допущена помилка; середніх — можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити дітям самостійно.
Виправляти повністю записи необхідно в зошитах, слабких учнів. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.

Помічену в обчисленнях (математика) помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити її. У зошитах дітей, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити і зверху написати правильний. Виправляти цифри по написаному не дозволяється

Якщо школяр помилився в обчисленнях над час розв'язування складної задачі в першій дії, необхідно запропонувати, щоб правильно розв'язав усю задачу і заново переписав її.

Якщо задача розв’язана правильно, але не чітко (невдало сформульовано одне-два запитання чи пояснення), варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати.

Ведення щоденників рекомендується розпочинати в 2-му або в 3-му класі – залежно від готовності учнів.